Ліна Костенко завжди зберігала таємничість щодо свого особистого життя, яке було досить насиченим. Вона вражала своїх оточуючих харизмою, гострим розумом, виразним характером та незалежністю. Такі яскраві особистості завжди привертали увагу, і, звичайно ж, вона не була винятком.
Історія кохання, яка виникла між Ліною Костенко та Василем Цвіркуновим, настільки багата на драматизм та непередбачувані повороти, що здавалося б, могла стати сюжетом для окремого кінофільму.
Знайомство цих двох особистостей відбулося у далекому 1963 році. На той момент Ліні Костенко було 33, і вона вже була відомою поетесою зі своїм непересічним талантом.Але вона також була жінкою, що пройшла через багато випробувань у особистому житті.
З іншого боку, Василь Цвіркунов на той час був 46-річним ветераном Другої світової, директором Київської кіностудії імені Довженка, вже одруженим із сім’єю, що мав свої власні проблеми та переживання. Його життя було наповнене досвідом та болем від втрат, зокрема, він зазнав важких поранень, в результаті яких була ампутована нога.
Ліна Костенко описувала початок свого знайомства з Василем Цвіркуновим як момент, коли вони перші рази зустрілися і, приглянувшись одне до одного, відразу відчули неймовірну близькість. Цей момент став вирішальним у формуванні взаємин між ними, перетворивши все, що було важливим для Василя, на значуще й важливе для Ліни, та навпаки.
Друзі Ліни стали його друзями, що ще більше зблизило їх. Люди, знайомі з особистістю Костенко, здивовано спостерігали за тим, як змінилася її життєва доля в результаті їхнього об’єднання. Проте для самої Ліни все виявилось досить просто: Василь Васильович завжди відчував потребу захищати її, а це надавало їй відчуття безпеки і зробило її м’якою та вразливою.
Їх шлюб став ідеальним прикладом рідкісного союзу, де обидва партнери мали можливість вільно розкриватися та виражати себе. У шлюбі з Цвіркуновим, Ліна народила сина, якого назвали на честь батька – Василь.
Ліна відчувала сильне занепокоєння щодо відносин свого чоловіка з донькою від першого шлюбу, Оксаною. Однак на щастя, відносини між донькою та її новим батьком виявилися надзвичайно теплими. У 1973 році Василя Цвіркунова звільнили з кіностудії, що спричинило значні фінансові труднощі для подружжя. Відтоді їхня життєва ситуація стала надзвичайно скромною. Незважаючи на це, ці події не змогли підірвати їхній зв’язок, а навпаки, лише зміцнили його.
Подружжя прожило разом аж до самої смерті Василя Васильовича у 2000 році. Василь Васильович переніс кілька інсультів. Однак він не здавався перед цими випробуваннями, демонструючи справжню чоловічу міць і гідність у будь-яких обставинах. Його вольова сила і підтримка дружини стали основою, яка дозволила їм разом пережити навіть найскладніші моменти.